Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків інформує, що 20 травня 2021 року Верховний Суд розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року у справі N 826/16627/18 (провадження N К/9901/4280/20).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Контролюючий орган за результатами перевірки встановив, що надані платником первинні документи містять істотні недоліки змісту та форми, а отже, не можуть вважатись такими, що підтверджують реальність господарських операцій платника з контрагентами. Платник не погодився з указаними висновками контролюючого органу та вказав, що в межах господарських операцій з контрагентами було досягнуто економічного ефекту, що підтверджується відповідними первинними документами. На час укладення угод з контрагентами у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань його контрагенти були зареєстровані як платники.
Окружний адміністративний суд м. Києва частково задовольнив позов. Суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючий орган безпідставно вказував на відсутність настання реальних наслідків за правочинами, укладеними між позивачем і контрагентами.
Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції, відмовивши в задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції зазначив, що за спірними операціями з контрагентами лише оформлялися окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання обумовлених операцій, чим створювалася видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання платником необґрунтованої податкової вигоди.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
ОЦІНКА СУДУ
У разі нез'ясування платником наявності повноважень у представника контрагента щодо укладення угоди, у здійсненні господарської операції та оформленні первинних документів, така поведінка може свідчити про наявність умислу на безпідставне одержання податкової вигоди та спричиняти ризик настання негативних наслідків для такого платника, зокрема, неврахування для цілей податкового обліку господарських операцій, підтверджених документами, оформленими з порушенням приписів чинного законодавства.
Формально оформлені первинні документи та/або сплата грошових коштів не можуть бути підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідних товарів/робіт/послуг.