Чи обов’язкова ТТН для підтвердження надання транспортних послуг?

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків черговий раз нагадує платникам податків стосовно необхідності формування товарно-транспортної накладної (далі – ТТН) при здійсненні перевезення вантажів автотранспортом. Відсутність ТТН може  свідчити про фіктивність здійснення господарської операції.

Згідно ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Крім того, Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ, зокрема статтею 48, передбачено, що внутрішнє перевезення вантажів має бути документально оформлене товарно-транспортною накладною або іншим визначеним законодавством документом на вантаж.

ТТН є документом, який складається вантажовідправником для оформлення перевезень вантажів відповідно до укладеного договору і використовується для проведення остаточних розрахунків за надані послуги з перевезення вантажів. Правильно оформлена ТТН має бути у водія транспортного засобу під час здійснення перевезень вантажів за договором перевезення.

Слід зазначити, що Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV вказано, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджених постановою КМУ від 25.02.2009 №207, для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, в наявності серед інших документів має бути ТТН. Застосування зазначених форм первинного обліку всіма суб’єктами господарської діяльності є обов’язковим.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні №363 від 14.10.1997 (далі – Правила)  зазначено, що товарно-транспортна документація – комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна – єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

При перевезенні вантажів на договірних основах суб’єкт господарювання зобов’язаний оформити ТТН.  При цьому заміна ТТН будь-яким іншим документом довільної форми не допускається. Також Правила передбачають використання суб’єктами господарювання різних форм ТТН для перевезення різних вантажів (молочної сировини, етилового спирту, нафтопродуктів та ін..).

Враховуючи вище викладене, за відсутності товарно-транспортної документації, яка підтверджує отримання послуг з перевезення вантажу, у т.ч. ТТН, які відносяться до первинних документів та на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, платник податків при визначенні фінрезультату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку не має підстав для врахування вартості таких послуг при формуванні собівартості придбаних та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.