Верховний суд підтвердив правомірність винесених податкових повідомлень-рішень на 76,8 млн грн

Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків  проведено перевірку з питань достовірності та повноти декларування орендної плати за земельні ділянки, за результатами якої платнику визначено грошове зобов’язання з плати за землю в розмірі 76,8 млн грн.

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням платник звернувся до суду із позовом про визнання останнього протиправним та таким, що не відповідає приписам податкового законодавства.

Ключовим питанням у цій справі було правильність обчислення позивачем орендної плати виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, при розрахунку якої використано коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки на рівні « 1,0», як це зазначено у Витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, отриманих платником. Контролюючий орган, в свою чергу, наполягав на порушенні суб’єктом господарювання норм чинного законодавства, оскільки відповідно до умов Порядку №489 для земельних ділянок, відносно яких у Державному земельному кадастрі відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель має застосовуватись Кф « 2,0», а з 17 липня 2018 року - « 3,0».

Судами першої та апеляційної інстанції було зроблено висновок про протиправність та необґрунтованість податкового повідомлення-рішення контролюючого органу.

Однак, 12.07.2021 Верховний Суд, за результатами розгляду касаційної скарги податкового органу та Дніпровської міської ради по справі №640/9862/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот», підтвердив висновки контролюючого органу та прийняв рішення на користь Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, скасувавши рішення суду першої та апеляційної інстанції.

Такі результати свідчать про якісну аргументацію та доказову базу, на якій ґрунтуються висновки  акту перевірки податкового органу, що надало змогу довести обов’язок  підприємства  сплачувати орендну плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за збільшеними коефіцієнтами.