ПДВ: виправлення помилок допущених при складанні ПН

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розд. V та підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України. Таким чином, платник податку, згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений термін. Про це нагадала заступник начальника Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Олена Антіпова.

Перелік обов’язкових реквізитів, які підлягають відображенню у податковій накладній, якими, зокрема, є дата складання податкової накладної та індивідуальний податковий номер покупця визначено п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення платником податку помилок при її складанні, у тому числі не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг передбачено п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, зауважила Олена Антіпова.

Порядок складання розрахунків коригування до податкових накладних визначено пунктами 21-27 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307.

Заступник керівника пояснила, що згідно п. 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані, підкреслила заступник.

Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Таким чином, для виправлення помилки, допущеної в даті складання податкової накладної та/або ІПН покупця, платнику податку необхідно:

скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, у якому вивести в нуль її показники;

скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, у якій зазначити вірну дату складання (яка відповідає даті виникнення податкових зобов’язань) та/або ІПН покупця.

Варто зазначити, що п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, зауважила Олена Антіпова.

Порядок внесення змін до податкової звітності встановлено ст. 50 Податкового кодексу України, згідно з п. 50.1 якої, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Форма та порядок заповнення декларації затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».

Відповідно до п. 1 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість,  затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (п. 9, п. 11 розд. ІІІ Порядку № 21).

Наказом Міністерства фінансів України від 02 грудня 2020 року № 734 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» та надалі наказом Міністерства фінансів України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» від 01 березня 2021 року № 131, зокрема,  форму декларації та додатків до неї викладено у новій редакції. Починаючи зі звітного (податкового) періоду березень 2021 року декларація подається за формою, визначеною Наказом № 131.

Заступник керівника зазначила, що декларація за формою, визначеною Наказом № 131, не містить додатків 1 та 5 за формою, чинною до внесення змін Наказом № 131. При цьому  у додатку 1 до декларації за формою, визначеною Наказом № 131, об’єднано більшість показників додатків 1 та 5 до декларації за попередньою формою.

Так, у додатку 1 до декларації за попередньою формою наводився розрахунок коригування сум податку на додану вартість, у додатку 5 - розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та періодів складання відповідних податкових накладних.

У податковій звітності за формою, визначеною Наказом № 131, у додатку 1 до декларації зазначаються відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН, та про податковий кредит з урахуванням його коригування.

Зважаючи на те, що чинна (починаючи з 01 березня 2021 року) форма додатків 1 і 5 до податкової декларації з ПДВ містить показники, відмінні від тих, що містилися у додатках 1 і 5 до декларації за попередньою формою (яка була чинна у податковий період, який підлягає уточненню), відповідні уточнені показники потрібно вписувати до відповідних за змістом рядків додатку 1 до декларації за чинною формою. Якщо допущено помилки у показниках додатків 1 і 5 до декларації за попередньою формою, які не містяться у додатку 1 за чинною формою, то такі показники не можуть бути уточнені, пояснила Олена Антіпова.

Податкові зобов’язання за операцією з постачання товарів/послуг мають бути відображені в податковій звітності з ПДВ за той період, у якому вони виникли, на підставі первинних документів, складених за такою операцією. У додатках до декларації, у яких передбачено відображення даних, зазначених у податкових накладних, мають бути вказані дані згідно із податковою накладною, складеною на підставі первинних документів.

Інформація, зазначена у податковій накладній, не підтвердженій первинними документами, і розрахунку коригування до неї, не підлягає відображенню в податковій звітності з ПДВ, наголосила заступник керівника.

Згідно з нормами чинного законодавства, ст. 36 Податкового кодексу України, платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені  Податковим кодексом України.