Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів авальованих банком, що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового, який використовується СГ для виробництва лікарських засобів

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків нагадує, що механізм випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком, що видаються суб'єктами господарювання до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу (далі - спирт етиловий), на які п.п.229.1.1 п.229.1 ст.229 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, встановлено нульову ставку акцизного податку за 1 літр 100-відсоткового спирту та які використовуються для виробництва окремих видів продукції (зокрема лікарських засобів), затверджено Постановою Кабінету міністрів України від 27.10.2010 №1257 (далі – Постанова №1257).

Згідно п.3 Постанови №1257, до отримання з акцизного складу спирту етилового векселедавець зобов'язаний видати векселедержателю належним чином оформлений податковий вексель.

Податковий вексель складається у трьох примірниках, що мають однаковий номер. Перший примірник податкового векселя заповнюється на вексельному бланку, придбаному векселедавцем в банку, а два інших - на ксерокопіях вексельного бланка.

Кожний примірник податкового векселя заповнюється окремо. Записи, що вносяться у кожний примірник, повинні бути тотожними.

Перший примірник податкового векселя залишається у векселедержателя, а два інших примірники - з відміткою векселедержателя про взяття на облік повертаються векселедавцю. Другий примірник податкового векселя подається векселедавцем виробнику спирту етилового під час отримання спирту етилового з акцизного складу, третій - залишається у векселедавця.

Відповідальність за оформлення  податкового векселя несе векселедавець.

Податковий вексель є звітним документом і підлягає обліку та зберіганню згідно з правилами та у строки,  що встановлені для первинних бухгалтерських документів.

Підставою для взяття на облік податкового векселя є довідка векселедавця про прогнозований обсяг потреби в спирті етиловому для виготовлення окремих видів продукції. Форма довідки затверджується Мінфіном.

Податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання  спирту етилового у перерахунку на 100-відсотковий  спирт етиловий для виробництва окремих видів продукції.

Для погашення податкового векселя векселедавець подає векселедержателю довідку про цільове використання спирту етилового у перерахунку на 100-відсотковий спирт етиловий у формі електронного документа відповідно до законодавства.

Векселедавець, що використовує спирт етиловий для виробництва лікарських засобів, разом з довідкою подає звіт про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового, який складається за формою, що затверджується МОЗ за погодженням з Мінфіном.

Погашення податкового векселя проводиться шляхом проставлення на лицьовому боці відбитка штампа з написом "ПОГАШЕНО", що засвідчується підписом керівника (заступника керівника) та печаткою векселедержателя.

У разі коли останній день строку погашення податкового векселя припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку погашення вважається наступний робочий день.

У разі коли податковий вексель не погашено в установлений строк, векселедержатель здійснює протест такого податкового векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього податкового векселя, з опротестованим податковим векселем.

Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати векселедержателю суму, зазначену в податковому векселі.

Водночас, положенням п.п.69.9 п.69 підрозд.10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу, передбачено, зокрема, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг термінів, визначених податковим та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.