Щодо неприпустимості порушення законодавства при нарахуванні заробітної плати найманим працівникам

Відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати визначено ст.3 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі по тексу – Закону України про оплату праці), зокрема, розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. 

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 та 10 Закону України про оплату праці. Відповідно до ст.3 Закону України про оплату праці, мінімальна заробітна плата 
це - встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та само зайнятих фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Відповідно до пп. 8 п. 1 ст. 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про державний бюджет на відповідний рік. З 1 квітня 2024 року мінімальна заробітна плата становить – 8000 грн.

Також слід зазначити, що нарахування заробітної плати найманим працівникам нижче встановленого рівня не сприяють гарантіям пенсійного забезпечення найманих працівників, крім того негативно впливають на наповнення дохідної частини бюджету, що є вагомим джерелом доходів бюджету України, місцевих бюджетів України та цільових фондів в тому числі й потреби армії та її обороноспроможність.