Імпорт послуг від нерезидента: ключові аспекти валютного нагляду

опубліковано 12 серпня 2026 о 11:20 Розділ: Новини

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з- великими платниками податків нагадує, що операції з імпорту послуг підлягають валютному нагляду так само, як і операції з імпорту товарів. 

Для цілей валютного законодавства такі послуги прирівнюються до товарів. Закон України «Про валюту і валютні операції» передбачає, що термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність». А цей Закон відносить до товарів не лише продукцію, а й роботи, послуги, права інтелектуальної власності та інші немайнові права. 

Саме тому українським підприємствам, які активно користуються послугами нерезидентів – консультаційними, маркетинговими, транспортними, ІТ-послугами, рекламними, інжиніринговими та іншими, – варто враховувати, що такі операції також перебувають під валютним наглядом. 

Що потрібно пам'ятати 

Якщо резидент здійснив авансовий платіж нерезиденту за послуги, перебіг граничного строку розрахунків розпочинається з дня такого платежу. На сьогодні під час дії воєнного стану цей строк становить 180 календарних днів. 

Це означає, що протягом цього строку послуги мають бути фактично надані, а резидент повинен мати документи, які підтверджують їх отримання. 

Якщо послуги не будуть фактично отримані у встановлений строк, до резидента може бути застосована відповідальність, передбачена статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». 

Під час документальної перевірки оцінюються умови зовнішньоекономічного договору та документи, що підтверджують фактичне отримання послуг: акти, інвойси, платіжні документи, регістри бухгалтерського обліку та інші первинні документи. 

Як мінімізувати ризики 

Перед здійсненням авансової оплати рекомендуємо: 

визначити реалістичні строки виконання договору; 

перевіряти банківські реквізити нерезидента, особливо у разі отримання повідомлення про їх зміну; 

своєчасно оформлювати документи, що підтверджують отримання послуг; 

контролювати дотримання граничного строку розрахунків. 

Якщо стає очевидним, що нерезидент не зможе виконати договір у встановлений строк, не варто чекати його закінчення. Законодавством передбачені механізми, які за визначених умов дозволяють уникнути нарахування пені, зокрема: 

отримання висновку Міністерства економіки України про продовження граничних строків розрахунків; 

документальне підтвердження форс-мажорних обставин; 

звернення до суду або міжнародного комерційного арбітражу з позовом до нерезидента. 

Водночас кожна із зазначених підстав застосовується виключно у випадках та порядку, визначених статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». Зокрема, документальне підтвердження форс-мажорних обставин оцінюється з урахуванням причинно-наслідкового зв'язку між такими обставинами та неможливістю своєчасного виконання зобов'язань. 

Дотримання цих рекомендацій допоможе уникнути порушень валютного законодавства та фінансової відповідальності.