Чи необхідно СГ зазначати у розрахунковій квитанції цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку при продажу алкогольних напоїв?Розділ: Новини

Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомляє, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО та програмний РРО (ПРРО), відповідно) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Форма та зміст розрахункових документів, зокрема, фіскального касового чеку на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 та розрахункової квитанції за формою № РК-1, визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 внесено зміни до Положення № 13, які стосуються обов’язку, з 01.10.2021 зазначати у фіскальному касовому чеку, які формуються всіма без виключення РРО та ПРРО, цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9).

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Також, ст. 5 Закону № 265 передбачено, що на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок (далі – РК) або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Водночас, на період виходу з ладу ПРРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

Разом з тим, згідно з п. 10 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт.

Пунктами 2 та 4 розд. IV Положення № 13 визначено, що розрахункова квитанція складається з двох частин – корінця та відривної частини. Корінець розрахункової квитанції повинен, зокрема, містити такий обов’язковий реквізит як рядки для записування даних про товари (послуги), а в разі реалізації в роздрібній мережі підакцизних товарів – назву товару (з додатковим зазначенням марки для палива) та його вартість.

При цьому, Закон № 265 та Положення № 13 не містять заборони відображення (зазначення) у розрахункових документах інших (необов’язкових) реквізитів.

Враховуючи викладене вище, та з метою виконання вимог Положення № 13, рекомендуємо суб’єктам господарювання, у разі здійснення розрахункових операцій з використанням розрахункової книжки, такий реквізит як цифрове значення штрихового коду (серія та номер) марки акцизного податку на алкогольні напої зазначати, у корінці розрахункової квитанції навпроти даних про товари, яких вони стосуються, для подальшого їх відображення після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії.