ДПС довела у суді неправомірність стягнення 1,23 млн гривень

опубліковано 04 травня 2023 о 13:52 Розділ: Новини

Великою Палатою Верховного Суду розглянуто касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області у справі № 925/556/21 за позовом підприємства щодо притягнення до відповідальності у вигляді стягнення збитків внаслідок протиправної поведінки органу державної влади.

Задовольняючи повністю позовні вимоги позивача, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що сплата позивачем на користь контрагента-покупця неустойки (штрафу) є об'єктивним зменшенням майнових благ Продавця, тобто є його збитками, а причинний зв'язок між діями податкового органу і цими збитками полягає в тому, що порушення Продавцем зобов'язання перед Покупцем за Договором щодо своєчасної реєстрації Податкової накладної було об'єктивним наслідком поведінки ГУ ДПС, яке протиправно зупинило реєстрацію у ЄРПН зазначеної Податкової накладної.

Велика Палата Верховного Суду вважає такі висновки помилковими, оскільки суди попередніх інстанцій не врахували, що позивач реалізував своє право як платника податків у податкових відносинах і вчинив дії, спрямовані на відновлення майнового інтересу контрагента на одержання права на податковий кредит, а саме: звернувся до адміністративного суду з позовом про неправомірність дій ГУ ДПС, що полягає у протиправному зупиненні реєстрації Податкової накладної у ЄРПН, за результатами вирішення цієї справи ГУ ДПС зареєструвало Податкову накладну в ЄРПН датою її подання на реєстрацію, а саме 22.07.2020. Виконання судового рішення в зазначеній справі мало наслідком реалізацію майнового інтересу контрагента-покупця на виникнення прав на податковий кредит, оскільки відповідно до абзацу другого пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, у цій справі позивач не стверджує, що він зазнав інших втрат унаслідок протиправного рішення контролюючого органу. Рішенням суду в адміністративній справі було вирішено питання про існування підстав для зобов'язання контролюючого органу зареєструвати Податкову накладну, а його виконанням фактично усунуто єдину перешкоду, спричинену незаконним рішенням контролюючого органу, для реалізації контрагенту майнового інтересу в одержанні права на податковий кредит з ПДВ. Про існування інших перешкод, спричинених незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючого органу, Позивач не стверджує.

У зв'язку із цим немає підстав для висновку про існування причинно-наслідкового зв'язку між витратами, яких зазнав Позивач, сплативши штраф у розмірі 21 % від суми поставки за Договором, і протиправним рішенням контролюючого органу, адже Позивач домігся усунення наслідків цього рішення. Про те, що сплата на користь контрагента-покупця штрафу пов'язана з відшкодуванням інших втрат, зокрема, від знецінення коштів, чи необхідних витрат, які знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з неправомірними рішенням, дією або бездіяльністю контролюючого органу у цій справі, Позивач не стверджував і відповідних доказів суду не подавав.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що в контексті спірних правовідносин причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягав у тому, що внаслідок протиправних дій ГУ ДПС з блокування реєстрації в ЄРПН Податкової накладної контрагент-покупець втратив би можливість включити до складу податкового кредиту 981 680 грн, що становило суму ПДВ за операцією поставки за Договором.

Оскільки позивач в адміністративному процесі зміг запобігти заподіянню контрагенту – покупцю 981 680 грн збитків (сума ПДВ за операцію за Договором), які він міг понести через неможливість включити цю суму до складу податкового кредиту, Велика Палата Верховного Суду висновує, що у спірних правовідносинах не відбулось об'єктивного зменшення майнових благ Покупця, а 981 680 грн, які Продавець сплатив на його користь у складі штрафу відповідно до Договору, не були необхідними витратами, які він мусив зробити для відновлення порушеного майнового інтересу Покупця, що унеможливлює стягнення зазначеної суми з Державного бюджету України як збитків.

Решта сплачених на користь Покупця 255 236,80 грн не може бути стягнуті з Державного бюджету України як збитки через відсутність причинного зв'язку між діями ГУ ДПС з блокування реєстрації Податкової накладної та понесенням Продавцем таких витрат на виконання Договору, оскільки позивач не стверджував і не доводив їх складу і зв'язку з порушенням з боку контролюючого органу, окрім посилання на те, що вони були сплачені Покупцю за Договором.

Велика Палата Верховного Суду резюмує, що оскарження рішення, дії або бездіяльності контролюючого органу як таке, що спрямоване на відновлення суб'єктивного права чи законного інтересу, і вимога про відшкодування шкоди, завданої втратою цього права чи інтересу, є зверненням до конкуруючих способів захисту, одночасно надати які суд не може.

Відтак, постановою Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 касаційну скаргу ГУ ДПС у Черкаській області задоволено частково, скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 07.12.2021, постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2022 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову про стягнення з Державного бюджету України 1,23 млн грн збитків відмовлено.